81.     Порядок проведення процедур по суті в процесі аудиту похідних фінансових інструментів.

Оскільки операції з похідними фінансовими інструментами є вторинними стосовно основної діяльності суб'єкта господарювання, фактори, що впливають на поточну діяльність, також впливатимуть на операції з похідними фінансовими інструментами.

МСА 400 вимагає, щоб аудитор ураховував рівні властивого ризику та ризику контролю при визначенні характеру, розрахунку часу та обсягу процедур по суті, необхідних для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня. Чим вища оцінка властивого ризику та ризику контролю, тим більше аудиторських доказів повинен отримати аудитор від проведення процедур по суті. Аудиторські процедури по суті проводяться для отримання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансових звітах. Э два типи таких процедур: (а) тести деталей операцій та сальдо; (б) аналітичні процедури. Розробляючи тести по суті, аудитор аналізує: відповідність бухгалтерського обліку. Першочергова мета аудиту, з погляду процедур по суті, полягає у визначенні відповідності для похідних фінансових інструментів системи бухгалтерського обліку; залучення іншої організації. При плануванні процедур по суті для похідних фінансових інструментів аудитор з'ясовує, чи зберігає, обслуговує (або й те, й інше) інша організація похідні фінансові інструменти суб'єкта господарювання; проміжні аудиторські процедури. При виконанні процедур по суті до дати балансу аудитор аналізує зміни на ринку за період між проміжним тестуванням та кінцем року. Вартість деяких похідних фінансових інструментів може суттєво коливатися за порівняно короткий строк. Якщо сума, відносна значущість або склад сальдо рахунку стають менш передбачуваними, цінність проміжної перевірки зменшується; поточні та незвичайні операції. Багато фінансових операцій - це контракти між суб'єктом господарювання та його контрагентом. Наскільки операції з похідними фінансовими інструментами є незвичайними для поточної діяльності суб'єкта господарювання, настільки аудиторський підхід по суті є найбільш ефективним засобом досягнення мети аудиту;процедури, що здійснюються на інших ділянках аудиту. Процедури, що здійснюються на інших ділянках фінансових звітів, можуть дати докази про повноту операцій з похідними фінансовими інструментами. Ці процедури можуть включати тести подальших надходжень та витрат грошових коштів і пошук незареєстрованих зобов'язань. Аналітичні процедури МСА 520 "Аналітичні процедури" вимагає від аудитора застосувати аналітичні процедури на стадіях планування аудиту та проведення загального огляду. Аналітичні процедури можуть також застосовуватися на інших стадіях аудиторської перевірки. Такі аналітичні процедури, як процедури по суті, в аудиті операцій з похідними фінансовими інструментами можуть надавати інформацію про господарську діяльність суб'єкта господарювання, але самі собою навряд чи дадуть суттєві докази щодо тверджень, пов'язаних з похідними фінансовими інструментами.  Персонал, відповідальний за операції з похідними фінансовими інструментами, складає детальні аналітичні огляди результатів усіх операцій суб'єкта господарювання з похідними фінансовими інструментами. Ці працівники здатні відобразити вплив обсягу торгівлі похідними фінансовими інструментами та змін ринкової ціни на фінансові результати суб'єкта господарювання та скласти такий аналіз через те, що вони щоденно займаються операціями з похідними фінансовими інструментами. Аналогічно деякі суб'єкти господарювання можуть застосовувати аналітичні методи для звітування та моніторингу операцій. За наявності такого аналізу аудитор може скористатися ним для глибшого розуміння операцій суб'єкта господарювання з похідними фінансовими інструментами. При цьому аудитор вимагає достовірної інформації, яка була правильно дібрана з бухгалтерських записів, що лежать в основі, особами, достатньо об'єктивними, щоб у аудитора не виникало сумнівів у тому, що ця інформація відображає операції суб'єкта господарювання. Де це доцільно, аудитор може застосовувати комп'ютер для полегшення аналітичних процедур.Процедури по суті, пов'язані з твердженнями існування та наявність Перевірка  по  суті  тверджень  існування  та  наявності  похідних фінансових інструментів включає: підтвердження утримувача похідних фінансових інструментів або контрагента; ознайомлення з угодами та іншими підтвердними документами, в  тому  числі  підтвердженнями,  отриманими  суб'єктом господарювання письмово або в електронній формі, на предмет зазначених у них сум; ознайомлення з підтвердними документами на предмет реалізації або розрахунків після закінчення звітного періоду; опитування та спостереження. Права та зобов'язання Перевірка по суті тверджень про права та зобов'язання включає: підтвердження суттєвих умов утримувачем похідних фінансових інструментів або контрагентом; ознайомлення з угодами та іншими підтвердними документами (письмовими або електронними). Перевірка по суті тверджень про повноту може включати: запит до утримувача похідних фінансових інструментів або контрагента про надання детальної інформації щодо всіх похідних фінансових інструментів та операцій із суб'єктом господарювання. Надсилаючи запити на підтвердження, аудитор визначає, яка частина організації контрагента даватиме відповідь та чи даватиме респондент відповідь від імені всіх учасників операцій; надання підтверджень нульового сальдо потенційним утримувачам похідних фінансових інструментів або контрагентам у фінансових контрактах з метою перевірки повноти даних про похідні фінансові інструменти у фінансовому обліку; аналіз звітів брокерів на предмет існування операцій з похідними фінансовими інструментами та позицій; аналіз підтверджень контрагентів, які були отримані, але не порівняні із записами за операціями; аналіз нез'ясованих питань звіряння; ознайомлення з угодами (наприклад такими, як угода про позику, угода про придбання чи продаж цінних паперів або контракти купівлі-продажу) на предмет інтегрованих похідних фінансових інструментів. У різних концептуальних основах фінансової звітності ці інструменти можуть обліковуватися по-різному; вивчення документації щодо діяльності, що мала місце після дати балансу;опитування і спостереження; читання іншої інформації, наприклад, протоколів зборів найвищого управлінського персоналу та пов'язаних з ними документів і звітів про операції з похідними фінансовими інструментами, наданих найвищому управлінському персоналові.